|
Люди Черновецького рубають дерева в Національному парку «Голосіївський»
У Києві вже два роки існує унікальний Національний парк. Унікальний він не стільки флорою-фауною, скільки життям, яке не припиняється там ні на хвилину. Тут рубають дерева, будують ресторани, копають печери ченці...
Уся ця діяльність освячена структурою КМДА – «Зеленбудом», яка вважає, що Національного природного парку «Голосіївський» не існує.
Можливо, це виявиться одкровенням для Віктора Ющенка, який два роки тому своїм Указом такий парк заснував.
Але таке вже наше життя. В Україні віддавна управляють не з Олімпу, а з його підніжжя.
Чиновники ж «підніжжя» трактували Указ президента досить своєрідно. Скажімо, ще зовсім недавній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Хаєв вважав, що лісовий фонд на території лісопаркового господарства «Конча-Заспа» є власністю територіальної громади Києва.
Відтак вирішив землю не віддавати. Не зважаючи на Указ, накази міністра Мінприроди та рішення Київради.
Дві спроби підписати акт приймання-передачі лісового фонду вже провалились.
Директор НПП «Голосіївський» Борис Дробот називає такі дії не інакше як саботажем.
«Нас інформують і захисники Голосііва і звичайні громадяни, що «Київзеленбуд» продовжує рубати ліс – дуби, буки…, а в нас так-би мовити «зв’язані руки», адже ліс по факту залишається у їхньому користуванні», - говорить Дробот.
Після двох невдалих спроб адміністрація НПП спільно з Державною службою заповідної справи готує відповідні звернення до Генеральної прокуратури України, Секретаріату Президента стосовно ситуації, що склалася з підписання акту приймання-передачі лісового фонду. У свою чергу міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук вдруге звернувся до мера Києва Леоніда Черновецького з проханням вирішити питання передачі лісового фонду Національному природному парку.
А поки центральніша влада пише листи, представники «на місцях» тихою сапою готуються освоювати «нічиї» землі.
«26 травня в Голосіївській РДА відбулись Громадські слухання з приводу запланованого будівництва двох споруд - Клубу Поезії і Клубу шахістів - на вул. Рильського, зі сторони, яка входить у НПП. Навіщо районна влада проводить громадські слухання, коли саме їй статус земельних ділянок має бути відомим як нікому іншому? Щоб потім прикрити своє сумнівне рішення бажаннями і потребами місцевих мешканців?» - риторично запитує у розмові з «proUA» голова громадської природоохоронної спілки «Порятунок Голосіїва» Михайло Михалко.
«Адміністрація НПП була запрошена на ці громадські слухання. Я виступив і повідомив проектантам і всім присутнім, що території, на яких заплановано будівництво даних будівель, належать НПП, і з нами має бути погоджено це будівництво.
Я також наголосив, що має бути проведена екологічна експертиза дозвільних документів на це будівництво. На жаль, до цих пір ми не бачили жодного документа. Так само як і не знаємо, яке рішення прийняте з приводу цього будівництва. Боюсь, щоб ми про це не запізно довідались» - коментує заступник директора НПП «Голосіївський» Віталій Максименко.
Які «шахісти і поети» будуть знаходитись в заповідній зоні можна лише здогадуватись. А можна в принципі й передбачити.
«Подивіться, що будується на Голосіївській площі за 7 метрів від озера. Те, що це початок Національного природного парку бізнесмен мабуть і не чув, але про екологічні норми відстані від водойм мав би знати, якщо погодив хоч один документ на це будівництво», - розповідає Михайло Михалко.
На запитання «proUA», чи погоджував НПП «Голосіївський» це будівництво, Віталій Максименко відповів заперечно. І не тільки стосовно цього об’єкту.
«Сьогодні Парк займається виготовленням проектів землеустрою та організації його територій, до кінця 2009 року ми розраховуємо їх отримати. Без цих документів у нас є певні проблеми у спілкуванні з підприємцями. Головною ж проблемою для Парку є вирішення питання землі. Остаточне його вирішення має відбутися після встановлення на місцевості меж земельних ділянок Парку та закріплення їх відповідними знаками. На жаль, технологічно це тривалий процес. Ми лише можемо передбачити, який «голандський сир» в результаті ми отримаємо…», - сказав Максименко.
Адміністрації НПП невідомо скільки підприємців провадять свій бізнес на території парку. За словами, Максименка, навіть перевірка Державної екологічної інспекції не змогла охопити всю територію парку. А на тій, що обійшли, виявили багато нелегальних об’єктів, які міська влада пробує легалізувати заднім числом.
До контролю за територією вже підключилась Прокуратура Голосіївського району, яка в серпні порушила кримінальну справу проти власника нелегального кафе, а три справи про незаконно встановлені торгові намети передала в Господарський суд Києва.
На території НПП є так звані «законні власники», які змогли «отримати» всі дозволи напередодні офіційного створення парку. Ось фото резиденції Почесного консула Республіки Кіпр пана Гетьманенка на вул Рильського.
Його будівельники живуть у старому будинку Голосіівського лісництва, який «Київзеленбуд» поспішив продати як непотрібний, щоб часом його не отримала безоплатно адміністрація НПП «Голосіївський».
До речі, проблема з приміщеннями для адміністрації НПП так і не вирішена, а обіцянок було багато.
Парку для розміщення адміністрації було обіцяно приміщення в НК «Експоцентр України». Гарантом домовленостей тоді виступило Державне управління справами. І хоча від своїх обіцянок вони не відмовляються, але приміщень Парк так і не отримав.
«Про будівництво власної адмінбудівлі на тлі дефіциту держбюджету годі думати. Мали надію на Державне управління справами, домовленості були обумовлені в протоколі наради з питання будівництва Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини у Феофанії та видно виконувати свої обіцянки ДУСя не спішить. Залишається єдиний вихід – писати Президентові», - прокоментував цю ситуацію Віталій Максименко.
Голосіївські землі є ласим шматком не лише для дроворубів та бізнесменів, його землі ще дуже полюбляють монахи.
І якщо бізнес принаймі робить спроби прикрити свою діяльність хоча б фіктивними дозволами, то «люди Божі» вважають Голосіїв своєю землею ще з 12 ст.
Відомий читачам конфлікт у Китаєво стосується не лише виселення законного мешканця з будинку і нищення пам’яток архітектури. Він також торкається заповідних Китаївських ставків, які монахи обгородили колючим дротом, ніби своє майно. Місцеві мешканці нещодавно знищили цю огорожу.
З іншого боку Голосіівського лісу монах-відлюдник із завзяттям облаштовує собі скит та розбудовує «стилізовані церкви».
Ще одна вічна проблема: варвари на природі.
«У нас дуже низька культура відпочинку, - говорить Дробот, - і це ще одна проблема, яку ми маємо вирішувати».
«Ми вже встановили пять інформаційних щитів, які повідомляють про правила поведінки на території НПП. Сьогодні ми ще не штрафуємо громадян, що дозволяють собі заїхати автомобілем на територію, ловити рибу чи палити вогнище. Але за ці всі порушення передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністрація не має на меті зробити з парку концтабір. Ми говоримо лише про те, щоб зробити вхід організованим та регульованим. Ми працюємо над тим, щоб забезпечити охорону території і забезпечити режим збереження природи парку, який є надбанням всього народу України.
Для підприємців, ми готуємо можливості інвестувати в інфраструктуру парку. Так в районі озера Дідорівка, де вже роками склалась відпочинкова зона, передбачається облаштування відповідних мереж електро і водопостачання. Вже сьогодні ми відкриті до активного діалогу з зацікавленими підприємцями щодо спільної розбудови рекреаційної інфраструктури парку. Але одночасно ми попереджаємо підприємців, що їхня діяльність в парку є можлива лише з дотриманням всіх екологічних норм. І запевняю, що до заповідних зон будуть вести лише екологічні стежки, а не асфальтовані дороги» - сказав директор Борис Дробот.
Влада, бізнес, церква і відпочивальники із низькою культурою – це однодумці, що беруть Національний природний парк «Голосіівський» у тісне кільце. Питання лише в тому, чи вистоять реліктові дуби в цій «війні» і втримають чергову оборону Києва.
| 
