Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель рік від року стає об’єктом політичних баталій в українському парламенті. Нещодавно президент України закликав народних депутатів пришвидшити цей процес, що зумовило нову хвилю дискусій. Врешті, привид продовольчої кризи у світі також стимулює дискусії довкола продажу сільськогосподарських земель, адже українським політикам не дає спокою бажання повернути Україні звання житниці Європи.
Зокрема, про це минулого тижня у Львові говорив спікер українського парламенту Арсеній Яценюк. Він наголошував на тому, що землю слід зробити товаром, однак з низкою застережень, серед яких головними є заборона продажу землі іноземцям та обмеження на продаж земель «в одні руки», аби запобігти створенню класу земельних олігархів.
Водночас А. Яценюк вважає, що із впровадженням ринку землі не варто затягувати, адже кон’юнктура на продовольчих ринках світу дуже сприятлива і за умови правильного позиціонування наша держава може стати справжнім продовольчим ОПЕКом та мати забезпечену перспективу на багато років наперед.
Поза тим, вільне оперування своєю землею дасть фермерам більше можливості ставати гнучкішими, адже землю можна буде закладати, під неї можна буде брати кредити і т. д. А це може призвести до зміцнення середнього класу українських землевласників, а також до розширення фінансових інструментів на ринку. Одне слово, «веселкові» перспективи, та й тільки.
Водночас низка політиків та експертів кажуть, що Україна не готова до такого радикального кроку, як перетворення сільсгоспземель на товар, і це призведе до негативних наслідків. Передовсім, частина експертів каже, що зняття мораторію може обвалити ринок землі, адже пропозиція просто «зашкалюватиме». На цьому тлі можна буде говорити й про те, що під час такої лихоманки все-таки народяться земельні барони, які скуплять землю дешевше, а потім будуть тримати монопольно високі ціни.
Врешті, ці барони вже давно існують, лише без юридичного статусу власника – це переважно довгострокова оренда. Власне, до цього варіанта схиляється інша частина знаючих людей – жодного продажу, земля – останній стратегічний ресурс, і її продавати не можна. А от в оренду добросовісним капіталістам – хоч на 50 років, аби люди могли спокійно реалізувати свої проекти.
Ще один аспект – іноземний капітал. Це також своєрідний жупел, яким лякають українського обивателя переважно ліві політики. Прийдуть капіталісти і скуплять усю землю, будуть вивозити наш чорнозем, як німці, а нам нічого не лишиться – сентенції такого штибу можна продовжувати до безконечності. Але й тут є своя частка правди. Адже зараз ми можемо спостерігати цікаву картину на українському банківському ринку, який значною мірою став уже неукраїнським, відтак став дуже чутливим до коливань на світових фінансових ринках. Тому під час впровадженні ринку землі варто бути обережнішими і все-таки встановити низку реально діючих обмежень, які дозволять запобігти непотрібній глобалізації у цій сфері. Досвід показує, що в Україні вже є достатньо багатих людей, які мають наміри вкладати серйозні гроші в розвиток аграрної галузі.
Коментують
Степан Давидяк, голова бюджетної комісії Львівської облради: «Продаж землі проведуть ще гірше, аніж приватизацію майна»
«Коли ми говоримо про можливість продажу земель сільськогосподарського призначення, то я хотів би зауважити – ми уже зробили проект з приватизації майна. Я хотів би запитати, чи ви цим проектом задоволені? Можу сказати свою думку - я страшенно незадоволений тим, як відбулася приватизація у Львівській області.
Назвіть мені, будь-ласка, приватизовані підприємства й те, як вони проінвестовані. І що з ними відбулося. У машинобудуванні було 53% робочих місць, це понад пів мільйона осіб. Одне робоче місце в машинобудуванні за скромними оцінками коштувало 50-70 тисяч доларів. А сьогодні залишилося не більше 150 тисяч робочих місць. Натомість, ми розвиваємо робочі місця в торгівлі, ціна яких – 600-700 умовних одиниць. Де там додана вартість? Тому я можу стверджувати, що приватизація була руйнівною.
Тепер скажіть мені, будь-ласка, де в нас є аргументи, що землю приватизують ліпшим чином, ніж майно? Я переконаний, що це буде зроблено ще гірше, аніж майно. Що нам заважає, щоби ми надавали землю в оренду на 5 років? Хай за цей час покажуть, чи вони справді є тими інвесторами, які хочуть на цій землі працювати, хай покажуть, як вони будуть працювати і тоді можна надавати їм землю в оренду на 40 чи 50 років. У чому тут проблема?
Для орендаря основне питання - це терміни оренди. Від цього залежить, які проекти він зможе реалізувати. Головне – щоби оренда була на той термін, за який проекти стануть окупними. То чому ми зараз маємо терміново продати цей останній стратегічний ресурс у державі. І наступне питання – а хто цю землю скупить? Ми хіба маємо аналіз того, які інвестиції працюють в області і як вони працюють. І на це ніхто не може відповісти».
Дмитро Завтур, начальник Головного управління земельних ресурсів у Львівській області:«Якщо зняти мораторій, то російський «чорний вівторок» видасться квіточками»
«Є дві точки зору на продаж сільськогосподарських земель – економічна та політична. Із економічної точки зору – у нас немає фінансових інструментів для вкладення грошей, відтак, земля зараз є фінансовим інструментом. Багато людей вкладають свої кошти в землю і спекулюють землею в нормальному розумінні цього слова.
Мораторій на продаж сільгоспземель дає можливість поки що не розширювати цей ринок. Якщо зараз зняти мораторій, то російський «чорний вівторок» буде просто квіточками. Упаде ціна на землю, дуже багато землі вийде на ринок.
Але з іншого боку – якщо землі отак тримати цим мораторієм і не давати можливості вільного оперування цією землею, то воно не дає людям, які займаються обробітком землі нормально нею користуватися – брати під це кредити, закладати тощо. Вони не можуть залучати кошти та нормально обробляти, а є лише один варіант – віддавати в оренду».
Іван Стефанишин, заступник голови ЛОДА з питань АПК: «У нас немає застережень щодо зняття мораторію на продаж с/г земель»
«Якщо брати за взірець європейські держави, то ми виступаємо за зняття мораторію на сільськогосподарські землі. У нас до цього немає жодних застережень, бо це економічна категорія, а те, що сьогодні земля не є у фінансовому обороті, – погано».
Крім того, слід на законодавчому рівні ухвалити певні системні речі. Зокрема, потрібно визначитися до кінця, чи має право іноземний інвестор приватизувати землю і зняти обмеження в частині володіння землею. Якщо завершать якісну оцінку землі та її оподаткування, то жодних застережень бути не може, проте на сьогодні не можна сказати, що ця законодавча база - готова».
Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель рік від року стає об’єктом політичних баталій в українському парламенті. Нещодавно президент України закликав народних депутатів пришвидшити цей процес, що зумовило нову хвилю дискусій. Врешті, привид продовольчої кризи у світі також стимулює дискусії довкола продажу сільськогосподарських земель, адже українським політикам не дає спокою бажання повернути Україні звання житниці Європи.